Творімо разом!

Друзі, вітаємо Вас на новій сторінці!
Пропонуємо разом створювати цікаві твори за поданим початком. Попереджаємо про те, що матеріал повинен бути авторським! Цікаво? Спробуємо? Починаймо!!!

                                 Весна нового тисячоліття
                                                               (Новела)
 Прийшла весна 3015 року. Все прокидалося, оживало, метушилося.
 Він уважно придивлявся до сонця, вона - до чудернацьких квітів. Вони насолоджувалися життям, бо навчилися його цінувати. Не любили, не хотіли, не дозволяли собі згадувати  минуле.
А було колись...

 2092 рік. Північні квартали міста "Z". Чорно-сірі масиви житлових багатоповерхівок нависли над петляючим між ними невеличким брудним струмком, який колись величаво називався Дніпром.
 Сонце знову заховалося за хмарами пилу... Темінь закралася до самих найглибших закутків мегаполісу, лише світло білбордів, галогених ламп, вітрин відганяли морок з вулиць, але недалеко. Світло в цьому місці не мало своєї влади!..
                                                           (Ярослав Третяков, учень 11 класу)

...Це було так звично для жителів міста "Z".  Жодного сонячного промінчика, тільки темно-сіра маса нависла над головами людей. Пил, бруд, розпач...
Раніше добрі, привітні, веселі люди, а зараз - егоїстичні, заздрісні, жорстокі мстителі, які не мають душі. Замість душі тепер порожнина - чорна діра. Так би було завжди, але..
                                                           (Анастасія Кацарська, учениця 11 класу)

  2088 рік. У країні "Промінь" все було добре, майже - гармонія. Люди, які там проживали, ніколи не переймалися своїм майбутнім. Їх тоді називали сонячними чоловічками, бо понад усе вонилюбили і прославляли сонце. Воно їх зігрівало, дарувало гарні врожаї. Та одного похмурого дня над сонячним містом нависла небезпека:  суворі люди вирішили захопити найдорожче для жителів - сонце. Це було небезпечно, адже країна "Промінь" могла взагалі зникнути. Та жителі змогли запобігти цьому. Всі вони мали добре серце, сонячну усмішку, палкі очі, добру душу - і саме, зберігши теплоту  сердець, вони засліпили похмурі хмари і суворих людей. Згодом у країні все процвітало, з кожним днем налагоджувалося життя. 
  Тож збережіть у собі, як сонячні чоловічки, все гарне - і тоді ви зможете подолати будь-яке зло. Випромінюйте тепло!
                                                            (Неля Білоровська, учениця 11 класу) 
Ніхто не знав звідки взялися квіти, зорі, сонце і люди. Якось приїхав до міста професор Роберт. Він був трохи дивний, але дуже розумний. Мешканці міста, особливо діти, любили його за його привітність і простоту. Діти часто приходили до нього і слухали різні історії про ...                                                   
                                                                (Олівія)


                                

Немає коментарів:

Дописати коментар