НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ У ДЕНЬ СВЯТОГО ЮРІЯДень святого Юрія святкували 6 травня. В українців святий Юрій опікувався худобою і звіриною, а вовки — то були хорти святого Юрія. Очевидно, що християнський Юрій — це заміщений язичницький бог Велес із усіма його захисними та обереговими функціями. Древні українці вірили, що саме у цей день весна сходить на землю. На зелену пашницю вперше випадає роса, що має чудодійну цілющу силу, бо то «небесна освячена вода»; вперше кує зозуля, прилітають і починають вити гнізда ластівки.
Ім’я Юрій (Георгій) у перекладі з грецької означає «землероб». Слов’янська транскрипція цього імені звучить як Юрій, Юр, Юрай, Єгорій, Єгор. Саме ж свято носило назву Юрія весняного чи Єгорія хороброго. Зображається святий Юрій лицарем на білому коні, що списом вражає змія (дракона).
У цей день люди у церквах відправляють святкові молебні та хресними ходами обходять посіви. До Юрія в Україні завершують посівні роботи ярих зернових культур, а озимина уже гарно кущиться, якщо земля має достатньо вологи. На межах закопували великодній хлібець та крашанки і молились святому Юрію, щоб захистив майбутній урожай від граду. Існувало і прислів’я: «Святий Юрій по полю ходить, хліб-жито родить, росу випускає». Юр’єва роса за народними віруваннями мала велику цілющу силу: її збирали в окремі посудини, а потім використовували для лікування різних хвороб; нею освячували господарські будівлі, худобу, реманент; посіви, окроплені Юр’євою росою, краще росли й давали більший урожай.
Немає коментарів:
Дописати коментар