У дохристиянських звичаях цей час Стрітення (Стрічення) здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що "в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє".
Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет: ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл; вітер — погана ознака; відлига — чекай пізньої весни; як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап'ється півень води, то набереться господар біди).
У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса — врожай, нема роси — погана ознака).
У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають стрітенськими, або у інших звичаях "громичними", бо їх ставили перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки. Від "громичної" свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й "Громиця".
Немає коментарів:
Дописати коментар